У мене на життєвому шляху зустрічалися і горе і біди. Бувало відчував я смак перемоги. Було багато різних в житті ситуацій. Але, гідно витримати всі ці випробування допомогла мені тільки любов – любов до людей, відносин і навколишнього світу. Нехай у вас в серці живе любов, яка поглине всі життєві негаразди. За кохання!
Так хочеться в житті побільше світлих моментів. Щоб навколо панувала доброта, щирість і чиста любов. Тільки в наших силах зробити наше життя такий. Адже любов не може жити в серці злого людини. Дорогі, давайте станемо трішки добрішим і зробимо цей світ прекрасним, справедливим, світ – де живе ЛЮБОВ!
Піднімемо келихи сьогодні за ЛЮБОВ! За почуття ласкаві й віддані які не знають зрад і байдужості. Найголовніше щоб з роками не було байдужості, а завжди була турбота, любов, повагу! Шлях у всіх закоханих пар не гасне вогник пристрасті і любові.
Любов починається завжди з спалаху. Але, як і будь-який вогонь вона поступово згасає. Давайте ж будемо завжди підтримувати вогонь нашої любові і не дозволимо йому згаснути. За кохання!
Я піднімаю свій келих за неземне почуття, з небес опущене ангелами нам, щоб в житті не було так порожньо. Я хочу випити за любов – за вічне, прекрасне мистецтво, за силу, що криється в ньому, і за його могутність!
За любов кожен повинен випити, тому що любов – наше ліки, наше спасіння, наше розраду, наша причина померти і сенс щоб жити. Так вип’ємо за цей великий дар – любити своїх рідних і близьких!
Кажуть, що любов – це найпрекрасніше з людських почуттів. Це як дотик Бога до душі. Але в той же час, не слід забувати, що любов крім творення, може приносити і саме жахливі з руйнувань. Нерозділене кохання може штовхати людину на огидні вчинки. Так давайте вип’ємо за таке рідкісне почуття, як взаємна любов!
Я люблю людей, які знаходяться навколо мене. Я люблю зірки, які висвітлюють мій шлях. Я люблю весь світ, який прийняв мене. Я дуже люблю свою матір, яка мене народила. Я повен любові і я щасливий. Бажаю вам цього побільше, давайте вип’ємо за любов вже!
Любов – дуже сильне почуття. Ті, хто по-справжньому закохувався, розуміє, що воно накриває тебе з головою і забирає незрозуміло куди. Закоханого можна порівняти з метеликом. Тільки одні метелики летять вгору або ж до квітів, а інші на вогонь. Давайте ж вип’ємо за те, щоб любов нам не обпікала крила, а навпаки, піднімала нас все вище – до чогось прекрасного. За взаємну любов!
